ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз трансформації системи соціального захисту України в умовах повномасштабної війни.Обґрунтовано, що збройна агресія рф стала потужним каталізатором глибоких інституційних, управлінських, фінансових і технологічних змін у соціальній сфері, зумовивши необхідність переходу від традиційних, переважно стабільних моделей соціальної політики до гнучких механізмів кризового реагування та довгострокової адаптації.Акцентовано увагу на тому, що війна призвела до різкого зростання соціальних ризиків, розширення кола вразливих груп населення, масового внутрішнього переміщення, втрати житла й засобів існування, що суттєво посилило навантаження на систему соціального захисту.Проаналізовано ключові напрями трансформації, зокрема інституційну та управлінську адаптацію органів соціального захисту, активізацію міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, розширення співпраці з міжнародними організаціями та громадянським суспільством.Значну увагу приділено ролі цифровізації як інструменту забезпечення безперервності надання соціальних виплат і послуг в умовах війни, зокрема використанню електронних сервісів, автоматизованих реєстрів та спрощених процедур призначення допомоги.У статті охарактеризовано зміни у структурі соціальних виплат і соціальних послуг, пов'язані з появою нових категорій отримувачів підтримкивійськовослужбовців та членів їхніх сімей, осіб з інвалідністю внаслідок війни, внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від бойових дій і насильства.Визначено особливості фінансового забезпечення системи соціального захисту в умовах воєнного стану, окреслено ризики, пов'язані з обмеженістю бюджетних ресурсів і зростанням залежності від зовнішньої фінансової допомоги.Зроблено висновок, що трансформація системи соціального захисту в умовах війни має подвійний характер: з одного боку, вона спрямована на оперативне реагування на кризові потреби населення, з іншогоформує підґрунтя для модернізації соціальної політики у післявоєнний період.Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення стійкості, адресності та ефективності системи соціального захисту України в умовах відновлення та подальшого розвитку.