ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз шляхів удосконалення державної політики України у сфері освіти в умовах воєнного стану як одного з ключових чинників забезпечення національної стійкості, безпеки та післявоєнного відновлення держави.Обґрунтовано, що повномасштабна війна трансформувала освітню систему з переважно соціально-гуманітарної сфери у стратегічний елемент безпекової політики, від ефективності якого залежить збереження людського капіталу, соціальна згуртованість і спроможність держави до відновлення.Доведено, що традиційні підходи до формування та реалізації освітньої політики виявилися недостатніми в умовах тривалих воєнних загроз, масових внутрішніх і зовнішніх переміщень населення, руйнування інфраструктури, цифрової нерівності та зростання психоемоційного навантаження на учасників освітнього процесу.У роботі систематизовано сучасні наукові підходи до розуміння освіти як елементу національної безпеки, проаналізовано чинну нормативно-правову базу України та виявлено її адаптивний потенціал до кризових і надзвичайних умов.Значну увагу приділено порівняльному аналізу міжнародного досвіду реалізації освітньої політики в умовах воєнних конфліктів і масштабних криз (Ізраїль, США, Південна Корея, Німеччина, Польща, Китай), що дозволило визначити універсальні та специфічні механізми забезпечення безперервності освіти, безпеки освітнього середовища, цифрової стійкості та психосоціальної підтримки.Обґрунтовано доцільність переходу від фрагментарних антикризових рішень до цілісної концептуальної моделі розвитку освіти в умовах воєнного та післявоєнного періодів, яка інтегрує безпекові, цифрові, управлінські, кадрові та соціально-гуманітарні компоненти.Запропоновано стратегічні напрями вдосконалення державної політики у сфері освіти, зокрема модернізацію безпекової інфраструктури закладів освіти, впровадження мультимодальних форм навчання, розвиток національної цифрової освітньої екосистеми, оновлення кадрової політики та інституціоналізацію психологічної підтримки.Зроблено висновок, що реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню стійкості освітньої системи України,