ОСОБЛИВОСТІ ТРЕТЬОГО І ЧЕТВЕРТОГО ЕТАПУ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МЕДИЧНОЇ ДОКТРИНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗБРОЙНИХ КРАЇН АЛЬЯНСУ НАТО

ОСОБЛИВОСТІ ТРЕТЬОГО І ЧЕТВЕРТОГО ЕТАПУ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МЕДИЧНОЇ ДОКТРИНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗБРОЙНИХ КРАЇН АЛЬЯНСУ НАТО Анотація.У статі проведено аналіз спільної, сучасної концепції організації 3 та 4 ( англ.Role 3, R3, та Role 4, R4) ).етапів медичного забезпечення країн які входять до альянсу Організація Північноатлантичного Договору (НАТО), їх системного підходу щодо організації системи медичної допомоги яка функціонує за принципами кумуляції та розподілення медичних ресурсів, спроможностей розгорнутих закладів системи охорони здоров'я, як військових так і цивільних, з урахування локалізації в країнах партнерами альянсу НАТО, з оглядом на рівні командування, взаємодії функціональних одиниць та ресурсів необхідних для підтримання здоров'я військовослужбовців на певних, визначених рівнях, етапах.Акцентом в організації системи є та особливість, що всім наступним етапам властиві базові можливості кожного попереднього етапу.Актуальність даного аналізу пов'язана з тим, що, Україна взяла політикоекономічний курс на поступову інтеграцію у європейські та трансатлантичні структури, спираючись на їх досвід впровадження сучасних стандартів, виступаючи важливим та вагомим компонентом у зміцнення безпеки і стабільності у Європейському регіоні, розширює співпрацю у воєнній галузі в рамках добрих відносин з НАТО ().Проведення такої політики України, поряд з агресивною поведінкою з порушенням норм міжнародного права, стали одними з вирішальних причин військового повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації.Військова агресія, ведення сучасних бойових дій вимагає прийняття державних рішень щодо реформування ЗС України, в тому числі їх складовоїсистеми медичного забезпечення.Актуалізовано потребу детального вивчення практик медичного забезпечення країн альянсу НАТО, з метою вирішення поставлених перед медичною службою завдань та викликів, та оперативним впровадженням компонентів стандартизації медичного забезпечення ЗСУ під час реформування системи медичного забезпечення підрозділів ЗС України, з урахуванням сучасного досвіду ведення активних бойових дій , наявності сучасного технічного оснащення, всебічного ресурсного забезпечення, високого рівня підготовки медичних спеціалістів на території України.