ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В ТУРИСТИЧНІЙ ТА АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗЯХ

ОПТИМІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В ТУРИСТИЧНІЙ ТА АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗЯХ Анотація.Статтю присвячено поглибленому аналізу оптимізації операційних процесів як ключового чинника антикризового управління підприємствами туристичної та авіаційної галузей.Розкрито, що висока турбулентність зовнішнього середовища, коливання платоспроможного попиту, сезонність, значна капіталомісткість, технологічна залежність та жорсткі регуляторні вимоги формують підвищену чутливість цих галузей до кризових шоків і структурних змін.Обґрунтовано, що зосередження управлінських рішень лише на фінансовій реструктуризації, скороченні витрат чи перегляді стратегічних орієнтирів є недостатнім без глибокої трансформації операційної діяльності, спрямованої на підвищення гнучкості, адаптивності та ефективності бізнес-процесів.Операційні процеси розглянуто як центральний об'єкт антикризового впливу, що визначає рівень операційних витрат, якість і безперервність надання послуг, швидкість реагування на зміни попиту та здатність до впровадження інноваційних рішень.Запропоновано галузево диференційований підхід до оптимізації операційних процесів туристичних і авіаційних підприємств, який враховує специфіку їх бізнес-моделей, структури витрат, рівень цифровізації, інтеграцію з глобальними ланцюгами створення цінності та чутливість до регуляторних, геополітичних і соціально-економічних ризиків.Сформовано концептуальні засади прикладної моделі антикризової оптимізації операційної діяльності, орієнтованої на підвищення фінансової, організа-№ 1(23) 2026 1443 ційної та ринкової стійкості, мінімізацію втрат у кризові періоди, збереження конкурентних переваг і створення основ для стійкого посткризового розвитку підприємств туристичної та авіаційної сфер.Наукова новизна статті полягає в доведенні операційної оптимізації як провідного чинника антикризового управління в туристичній та авіаційній галузях, що реалізується через галузево диференційований підхід до формування управлінських рішень.Удосконалено теоретико-методичні засади антикризового управління шляхом виокремлення операційних процесів як центрального об'єкта управлінського впливу та розроблення концептуальних моделей їх оптимізації з урахуванням бізнес-моделей, структури витрат і впливу на фінансову, організаційну та ринкову стійкість підприємств.