ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІТ-СФЕРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІТ-СФЕРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇАнотація.У статті досліджено особливості та еволюцію фінансовоекономічних інструментів стимулювання розвитку ІТ-сфери України в умовах європейської інтеграції та глибоких структурних трансформацій економіки, зумовлених пандемією COVID-19 і повномасштабною війною.Обґрунтовано, що ІТ-галузь упродовж 2020-2025 років стала одним із ключових драйверів економічної стійкості України, забезпечуючи значну частку експорту послуг, формування висококваліфікованих робочих місць і зростання інноваційного потенціалу.У статті показано, що попри надзвичайно складні макроекономічні та безпекові умови, ІТ-сектор продемонстрував здатність до адаптації, збереження експортного потенціалу та відновлення інвестиційної активності.Основну увагу зосереджено на аналізі державних інструментів стимулювання ІТ-сфери, зокрема спеціального правового режиму «Дія City», грантових програм Українського фонду стартапів, кластеру Brave1, а також механізмів підтримки венчурного інвестування та експорту ІТ-послуг.Доведено, що запровадження «Дія City» створило конкурентні податкові умови для ІТ-бізнесу, сприяло легалізації трудових відносин через гіг-контракти та стимулювало реінвестування прибутків у розвиток компаній.Водночас підкреслено наявність ризиків, пов'язаних із фрагментарністю державної політики, нестабільністю податкового середовища та обмеженістю інструментів підтримки на етапах масштабування стартапів.Значну увагу приділено порівняльному аналізу досвіду країн Європейського Союзу у сфері стимулювання ІТ та інновацій, зокрема Естонії, Польщі та Німеччини.Виявлено, що ефективні моделі підтримки базуються на поєднанні сприятливих податкових режимів, грантового фінансування R&D, державних венчурних фондів і високого рівня цифровізації взаємодії бізнесу з державою.Обґрунтовано доцільність адаптації окремих європейських інструментів в Україні з урахуванням національних інституційних та фіскальних обмежень.Зроблено висновок, що подальший розвиток ІТ-