НЕТЕРПИМІСТЬ ЯК МОТИВ ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

НЕТЕРПИМІСТЬ ЯК МОТИВ ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯАнотація.У статті аналізуються передумови встановлення кримінальної відповідальності за діяння, вчинені з мотивів нетерпимості.Досліджується статистика притягнення до кримінальної відповідальності осіб за вчинення кримінальних правопорушень з мотивів нетерпимості за останні роки.Констатується негативна динаміка фіксації таких правопорушень у бік їх збільшення.Але при цьому реальне притягнення осіб до кримінальної відповідальності за діяння, вчинені з подібним мотивом демонструє готовність держави протидіяти таким негативним і соціально неприйнятним явищам, які, на жаль, виникають у нашому суспільстві.Окреслено коло кримінальних правопорушень, у складі яких наявний мотив расової, національної чи релігійної нетерпимості.Визначено місце даного мотиву у конструкціях складів кримінальних правопорушень, що існують.Наведено класифікацію кримінальних правопорушень, вчинених з мотивів нетерпимості.Пропонуються основні підходи до визначення мотиву як ознаки суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення.Окреслено причини і умови формування мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості у сучасному суспільстві.Констатується відсутність комплексних наукових досліджень мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.Зазначається, що даний мотив як правило досліджується лише в контексті наукових розвідок окремих складів кримінальних правопорушень, де він виступає у якості кваліфікуючої ознаки.Пропонуються основні наукові підходи, щодо формування правового розуміння поняття «нетерпимості».Констатується наявність суміжних до «нетерпимості» понять, таких, як «ворожнеча», «ненависть», «розбрат».Зазначається, що незважаючи на змістовну наближеністьдані поняття не є тотожними і мають різне значення та обсяг.На ґрунті проаналізованого матеріалу робляться висновки та окреслюються напрямки подальшого удосконалення теоретико-правового розуміння мотивів «нетерпимості».