ДОСТУПНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ У СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ: УПРАВЛІНСЬКІ ЧИННИКИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ

ДОСТУПНІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ У СІЛЬСЬКИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ: УПРАВЛІНСЬКІ ЧИННИКИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану та механізмів державного регулювання системи надання медичної допомоги сільському населенню України.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання критичних диспропорцій у доступі до якісних медичних послуг між міськими та сільськими територіями, що загострилися в умовах децентралізації влади та правового режиму воєнного стану.Визначено, що чинна модель фінансування охорони здоров'я, яка базується на принципі капітації («гроші ходять за пацієнтом»), у сільській місцевості стикається з викликами низької щільності населення, що робить утримання амбулаторної мережі фінансово ризикованим для територіальних громад.На основі аналізу нормативно-правової бази та статистичних даних виокремлено ключові проблеми «первинної ланки» на селі: кадровий дефіцит та старіння медичного персоналу, руйнування інфраструктури внаслідок бойових дій, логістичні бар'єри (правило «золотої години»), а також відсутність фізичного доступу до лікарських засобів через скорочення аптечної мережі.Особливу увагу приділено трансформації управлінських підходів.Обґрунтовано неефективність суто галузевого управління та необхідність переходу до міжсекторальної взаємодії (охорона здоров'ясоціальна політика -інфраструктура).У результаті дослідження запропоновано удосконалення механізмів державного управління, зокрема: запровадження коригувальних коефіцієнтів капітаційної ставки для депресивних сільських територій; інституціоналізацію мобільних медичних бригад та аптечних пунктів