ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ: ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАКТИКИ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ: ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАКТИКИ Антоація.Умови трансформаційних зрушень європейського простору публічного врядування зумовлюють підвищений інтерес до моделей взаємодії громадянського суспільства й держави, у межах яких інституційна стабільність поєднується з інклюзивністю політичних процедур, а нормативна впорядкованість -із високим рівнем соціальної довіри.Для України звернення до такого порівняльного досвіду набуває особливої ваги з огляду на потребу подолання фрагментарності участі громадянських акторів у виробленні публічних рішень.Метою статті є здійснення поглибленого порівняльного осмислення провідних європейських моделей взаємодії громадянського суспільства та державних інституцій крізь призму їхніх процедурних механізмів і функціональної результативності з подальшим визначенням релевантних орієнтирів для української практики.Дослідження ґрунтується на поєднанні компаративного, інституціонального та неоінституціонального підходів, доповнених елементами дискурсивного аналізу й систематизації нормативно-правових практик, що забезпечує багатовимірне трактування форм залучення громадянських ініціатив до публічного управління.У ході аналізу виявлено концептуальні розбіжності між континентальною, скандинавською та англосаксонською моделями, пов'язані з різним ступенем формалізації участі, асиметрією повноважень і характером партнерства між державними структурами та третім сектором, водночас окреслено спільні риси, серед яких домінує орієнтація на процедурну прозорість і взаємну відповідальність.Зроблено висновок про доцільність адаптації для України інструментів консультативної демократії, мережевих форм співпраці та стабільних каналів інституційного діалогу, узгоджених із національними соціополітичними умовами та спрямованих