ГЕНЕЗИС І ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ «КОГНІТИВНА ВІЙНА»: ВІД РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДО КОНЦЕПЦІЇ НATO

ГЕНЕЗИС І ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЯ «КОГНІТИВНА ВІЙНА»: ВІД РЕФЛЕКСИВНОГО УПРАВЛІННЯ ДО КОНЦЕПЦІЇ НATO Анотація.У статті здійснюється історико-генетичний та концептуальнопорівняльний аналіз еволюції уявлень про когнітивний вимір війни: від радянської теорії рефлексивного управління, що формувалася у другій половині ХХ століття, до сучасної концепції когнітивної війни, інституціоналізованої в документах і аналітичних матеріалах НАТО у 2020-2025 роках.Дослідження виходить з припущення, що когнітивна війна не є ані суто новим феноменом, ані простим продовженням інформаційної чи гібридної війни, а становить окремий рівень впливу, спрямований на модифікацію когнітивних процесів сприйняття, інтерпретації, формування смислів та ухвалення рішень.Методологічною основою роботи є історико-генетичний підхід, доповнений елементами компаративного аналізу та критичного аналізу дискурсу.Такий підхід дозволяє простежити не лише лінійну спадкоємність концептів, а й моменти розриву, переінтерпретації та інституційного «перепакування» ідей.Особлива увага приділяється радянській школі рефлексивного управління, насамперед працям В. Лефевра та Д. Поспєлова, які заклали теоретичні підвалини непрямого управління поведінкою через моделювання уявлень суб'єкта про ситуацію та про іншого.Окремо аналізується трансформація цих ідей у пострадянський період і їх рецепція в західному стратегічному мисленні через роботи Т. Томаса, а також роль статті В. Герасимова 2013 року і її інтерпретацій у працях М. Галеотті та критичних зауваженнях Ч. Бартлза