ТРАНСФОРМАЦІЯ БОРГОВОЇ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ

ТРАНСФОРМАЦІЯ БОРГОВОЇ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ: ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ Анотація.У статті досліджено виклики та механізми трансформації боргової архітектури України в умовах повномасштабної війни та формування передумов повоєнного відновлення.На основі аналізу даних Міністерства фінансів України, Національного банку України та МВФ за період 2022-2025 років систематизовано п'ять структурних викликів борговій стійкості: стрімке погіршення відносних показників боргового навантаження внаслідок падіння реального ВВП на 28,8% у перший рік війни; структурний дисбаланс між темпами накопичення боргу та темпами відновлення економіки за високих показників дефіциту бюджету; висока валютна вразливість боргового портфеля внаслідок наявності значної частини зобов'язань в іноземній валюті; ризик формального дефолту за зовнішнім комерційним боргом обсягом понад 20 млрд доларів; наявність потенційно руйнівних умовних зобов'язань у вигляді ВВПварантів на суму до 20 млрд доларів.Визначено чотири ключові механізми забезпечення боргової стійкості: реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу (із номінальним списанням 37% та запровадженням інноваційних облігацій серій А і Б із вбудованим механізмом відновлення вартості); механізм ERA (Extraordinary Revenue Acceleration), що дозволяє залучати фінансування за рахунок доходів від заморожених російських активів без створення реального навантаження на український бюджет; конвертацію ВВП-варантів у інструменти з фіксованою дохідністю; трансформацію внутрішнього ринку ОВДП від емісійного фінансування до ринкових механізмів із коефіцієнтом роловеру понад 150% завдяки запровадженню системи бенчмарк-облігацій.Систематизовано структуру планованого зовнішнього фінансування на 2025 рік, яка свідчить про успішну реалізацію стратегії мінімізації нарощування боргового тягаря.На основі сценарного аналізу МВФ визначено, що за базовим сценарієм державний борг стабілізується на рівні 98-107% ВВП, тоді як негативний сценарій (затягування інтенсивної фази війни) передбачає зростання боргу понад 130% ВВП із необхідністю повторної реструктуризації.