РОЗВИТОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ МОДЕЛІ

РОЗВИТОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: СТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ МОДЕЛІ Анотація.Статтю присвячено дослідженню розвитку нормативно-правового регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі та виявленню закономірностей становлення його сучасної регуляторної моделі у 2018-2025 роках.Показано, що послідовне інституційне реагування ЄС на поширення алгоритмічних технологій зумовило формування цілісної правової концепції, яка поєднує етичні орієнтири, стратегічні засади та імперативні норми.Наголошено, що початкові документи 2018-2019 рр.(Coordinated Plan on AI, CEPEJ Ethical Charter, матеріали High-Level Expert Group) заклали методологічні підвалини для розуміння природи та правового змісту штучного інтелекту, окресливши необхідність поєднання інноваційного розвитку з гарантуванням прав людини та публічної безпеки.Обґрунтовано, що у 2020-2021 рр.політика ЄС набула стратегічної визначеності, а акцент було перенесено на формалізацію регуляторних механізмів, здатних забезпечити належне адміністрування цифрових процесів і збалансований розвиток технологій у державному секторі.Розкрито зміст Regulation (EU) 2024/1689 (Artificial Intelligence Act) як першого комплексного інструмента правового впливу, що запроваджує ризик-орієнтовану модель, встановлює обов'язки суб'єктів, визначає заборонені практики та утверджує принцип технологічної нейтральності.Показано, що подальші документи 2025 р. спрямовані на конкретизацію правозастосовних підходів і забезпечення належної імплементації нового режиму.Зроблено висновок, що європейська правова модель регулювання штучного інтелекту становить системний, концептуально узгоджений комплекс норм і принципів, який формує новий стандарт публічного адміністрування в умовах цифрової трансформації та може слугувати методологічним орієнтиром для модернізації адміністративного законодавства України.