ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ОБМЕЖЕНЬ ПРАВ З ПІДСТАВ ЗАХИСТУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ОБМЕЖЕНЬ ПРАВ З ПІДСТАВ ЗАХИСТУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо допустимості обмеження прав людини з підстав захисту громадського здоров'я.У статті здійснено порівняльний аналіз практики ЄСПЛ із положеннями Конституції України та правовими позиціями Конституційного Суду України, сформульованими у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень.Обґрунтовується висновок про загальну концептуальну узгодженість конституційного та конвенційного підходів до обмеження прав людини з підстав захисту здоров'я населення за умови дотримання принципів верховенства права та юридичної визначеності.Підкреслено, що імплементація стандартів ЄСПЛ у національне правозастосування потребує не лише формального врахування судової практики, а й системного перегляду механізмів запровадження та контролю обмежувальних заходів у сфері громадського здоров'я з метою запобігання їх непропорційному або свавільному застосуванню.Сучасна доктрина прав людини не заперечує можливості обмежень прав з підстав захисту громадського здоров'я, але наполягає на трьох основних аспектах: нормативна визначеність -чітке законодавче закріплення підстав і меж обмежень; пропорційність і мінімальне втручання -вибір найменш обтяжливих заходів; процедурні гарантії та судовий контроль.Забезпечення ефективного захисту громадського здоров'я та дотримання прав людини не є взаємовиключними цілями.За умови дотримання стандартів Європейського