ГРОМАДСЬКА ДОВІРА ДО ІНСТИТУЦІЙ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ: СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ

ГРОМАДСЬКА ДОВІРА ДО ІНСТИТУЦІЙ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ: СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ Анотація.У статті здійснено комплексне дослідження громадської довіри до інституцій.Що реалізують антикорупційну політику України в контексті трансформаційної динаміки суспільства, модернізації державного управління та викликів демократичного розвитку.Довіра до антикорупційних органів є не лише реакцією на їх ефективність, а й результатом взаємодії соціальних та політичних чинників.Дослідження ґрунтується на емпіричних даних загальнонаціональних соціологічних опитувань, результати яких демонструють характер довіри до різних антикорупційних органів.Високі очікування на початкових етапах їх формування часто змінюються скепсисом через затримки у досягненні помітних результатів.У цьому контексті особливу увагу приділено Вищому антикорупційному суду як новому елементу судової системи, що виконує роль індикатора спроможності держави забезпечити правосуддя у справах про корупцію.У статті також аналізуються загрози політичної інструменталізації антикорупційної риторики, що часто супроводжується селективним правозастосуванням, символічними викриттями без подальших вироків, і як наслідокруйнуванням довіри громадян до ідеї боротьби з корупцією як такої.Підкреслено, що підтримка громадської довіри до інституцій антикорупційної політики потребує сталого функціонування механізмів прозорості, відкритої комунікації з суспільством, послідовності у правозастосуванні та залучення громадян до моніторингу та оцінювання діяльності відповідних органів.Зроблено висновок, що довіра до антикорупційних інституцій є не лише продуктом інституційного дизайну, а передусім результатом сталих політичних і соціальних практик.Без підвищення рівня правової