ІНСТИТУЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОГО УСПІХУ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИК УНІВЕРСИТЕТІВ США ТА ЄВРОПИ

ІНСТИТУЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОГО УСПІХУ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИК УНІВЕРСИТЕТІВ США ТА ЄВРОПИ Анотація.Стаття присвячена порівняльному аналізу інституційних підходів до забезпечення академічного успіху та всебічної підтримки студентів в університетах США та країн Європи.Автори здійснюють глибоке теоретичне розмежування понять «студентські сервіси», «служби підтримки студентів» та «центри академічного успіху», окреслюючи їхнє місце у сучасній структурі вищої освіти.У роботі підкреслено, що університетські системи підтримки відіграють ключову роль у зниженні ризику академічного відсіву, особливо серед студентів із депривованих груп, а також забезпечують орієнтацію у навчальних планах та формування індивідуальних освітніх траєкторій.У ході дослідження було встановлено, що американська модель центрів академічного успіху (Academic Success Center) (далі -ASC) представлена як високоструктурована, доказово обґрунтована й інтегрована у ширшу систему студентських справ, тоді як європейські практики характеризуються значною варіативністю, національною специфікою та фрагментарністю, проте демонструють активний розвиток у напрямі комплексності та інклюзивності.На основі огляду наукових праць українських, американських та європейських дослідників було продемонстровано ключові тенденції забезпечення інституційної підтримки студентів, які полягають у посиленні психологічної та академічної підтримки, інтернаціоналізації, розвитку академічного коучингу, цифрових платформ і сервісів студентського добробуту.12(20) 2025 289 У статті обґрунтовано необхідність подальшого вивчення можливостей адаптації американського досвіду в європейський та український контексти й визначено потенційні напрями удосконалення інституційних систем підтримки студентів.Зроблено висновки, що попри відмінності між американськими та європейськими інституційними політиками, сучасні тенденції засвідчують поступову конвергенцію підходів, що виявляється у формуванні «моделі цілісної підтримки студентів», яка охоплює навчальні, соціальні, психологічні й побутові аспекти.