РЕГУЛЮВАННЯ МЕДІАПРОСТОРУ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ

РЕГУЛЮВАННЯ МЕДІАПРОСТОРУ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ Анотація.Стаття спрямована на аналітичне дослідження підходів до регулювання медіапростору в умовах гібридних загроз національній безпеці.З'ясовано взаємозв'язок національної безпеки та державного регулювання діяльності масмедіа.Цей зв'язок прослідковується через: захист демократичного ладу та суспільної стабільності, оскільки національна безпека неможлива без довіри громадян до держави та державних інституцій; баланс між свободою слова та безпековими інтересами, адже державне регулювання не має на меті обмеження свободи слова, а спрямоване на встановлення чітких правил функціонування медіаринку; інформаційну безпеку як складову національної безпеки, оскільки масмедіа формують інформаційний простір держави, то державне регулювання спрямоване на захист суспільства від інформаційних загроз, що безпосередньо впливають на національну безпеку; протидію інформаційним та гібридним загрозам, оскільки регуляторні механізми (ліцензування, санкції, моніторинг контенту, вимоги до прозорості власності ЗМІ) дозволяють державі протидіяти зовнішньому впливу, спрямованому на дестабілізацію країни; формування національної ідентичності та стійкості суспільства, адже масмедіа відіграють ключову роль у підтримці національних цінностей, мови, культури, оскільки державна політика в медіасфері сприяє консолідації суспільства, що є важливим елементом національної стійкості та безпеки.Проаналізовано нормативно-правові засади регулювання медіапростору в умовах гібридних загроз національній безпеці в Україні, а також зарубіжних країнах.Окреслено національну модель державного регулювання медіапростору в аспекті забезпечення національної безпеки, зокрема виокремлено інституційно -правовий та комунікаційний механізм і інструменти взаємодії між суб'єктами медіапростору.Акцентовано увагу на комплексному підході України до регулювання медіапростору, від точкових заходів (санкцій, об'єднання телеканалів у кризовий період) до ухвалення всеосяжного закону про медіа, що посилили інформаційну безпеку та дали змогу адаптуватися до сучасних викликів