ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: АНАЛІЗ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРИНЦИПИ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: АНАЛІЗ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз адміністративно-правових засад захисту персональних даних в Україні крізь призму європейських стандартів.В умовах активної цифровізації публічного управління та впровадження електронних сервісів питання захисту персональних даних набуває особливої актуальності для України.Використання інноваційних рішень, зокрема мобільного застосунку «Дія», підвищує ефективність надання адміністративних послуг, проте водночас породжує ризики порушення права на приватність.Україна задекларувала намір гармонізувати своє законодавство із Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR), однак залишається питання: чи йдеться про повну імплементацію європейських стандартів із практичним наповненням, чи лише про формальне відтворення окремих норм без інституційного підґрунтя.Метою статті є комплексний аналіз принципів правового захисту персональних даних в Україні в умовах діджиталізації, а також обґрунтування шляхів вдосконалення національного законодавства через призму європейських стандартів.Зокрема, провести порівняльно-правовий аналіз ключових стандартів захисту персональних даних, закріплених у GDPR та Конвенції Ради Європи № 108, для визначення пріоритетних напрямків їх імплементації у вітчизняну правову систему. 1(21) 2026 713Розглянуто проблеми гармонізації національного законодавства з правом ЄС, зокрема щодо реалізації принципів законності, пропорційності, підзвітності (accountability) та прозорості обробки даних.Окрему увагу приділено впливу цифровізації публічного управління, ухваленню Закону України «Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери» на стан правового регулювання обробки персональних даних.Обґрунтовано пріоритетність поглибленого відтворення європейських норм для гарантування захисту даних через створення ефективних інституційних та прозорих процедурних механізмів.У статті визначено основні напрями модернізації законодавства: запровадження механізмів підзвітності, обмеження строків зберігання та обов'язкової оцінки впливу на захист даних (DPIA).Зроблено висновок, що реальний захист персональних даних є стратегічною умовою побудови людиноцентричної цифрової держави та інтеграції України в європейський правовий простір.