ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИАнотація.Стаття присвячена обґрунтуванню ключових напрямів державного регулювання декарбонізації сільського господарства у контексті забезпечення природоохоронної діяльності та сталого розвитку економіки України.Акцентовано увагу на необхідності запровадження ефективного державного регулювання, науково-обґрунтованої екологічної політики у вирішенні проблеми декарбонізації сільського господарства, яке має значний потенціал щодо скорочення викидів парникових газів.Проаналізована динаміка обсягу викидів СО 2 , забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у тому числі за основними видами сільськогосподарської діяльності в Україні.Обґрунтовано необхідність врахування у державному регулюванні особливостей сільського господарства як об'єкта декарбонізації, а саме: біогенну природу викидів речовин в атмосферне повітря; залежність від природно-кліматичних умов і виробничої спеціалізації підприємств; аграрне виробництво є не лише джерелом забруднення, а й поглиначем вуглецю з атмосферного повітря; велика частка викидів вуглецю формується у суміжних галузях (виробництво добрив, палива).Крім того, у сільському господарстві надзвичайно складно забезпечити постійний облік та моніторинг викидів вуглецю, а великі і малі агровиробники мають різний фінансовоекономічний і кадровий потенціал для впровадження інноваційних екологічних технологій.Сформульовано ключові вектори державного регулювання декарбонізації сільського господарства в умовах європейської інтеграції та подолання