УПРАВЛІНСЬКІ ТА ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УСТАНОВ У ФОРМУВАННІ БЕЗБАР’ЄРНОГО ДОСТУПУ ДО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У МЕЖАХ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ

УПРАВЛІНСЬКІ ТА ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ УСТАНОВ У ФОРМУВАННІ БЕЗБАР'ЄРНОГО ДОСТУПУ ДО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У МЕЖАХ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ Анотація.Стаття присвячена дослідженню управлінських та освітніх можливостей соціокультурних установ України у забезпеченні безбар'єрного доступу до історико-культурної спадщини.Розглядаються ключові інструменти та практики, які дозволяють вітчизняним музеям, бібліотекам, архівам, театрам та культурним центрам інтегрувати принципи доступності для маломобільних груп населення, дітей, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.Особлива увага приділяється ролі освітніх проєктів, музейно-педагогічних ініціатив та управлінських стратегій у створенні інклюзивного середовища у міському просторі.На основі аналізу національних і міжнародних практик визначено перспективи адаптації зарубіжного досвіду до українських умов та можливості формування сталих моделей безбар'єрного доступу до культурної спадщини.Результати дослідження можуть бути використані для розроблення політик, програм і проєктів у сфері культурної інклюзії та освітньо-просвітницької діяльності соціокультурних установ.Уточнення базових понять, що формують сутність інклюзивного простору в умовах сталого міського розвитку, дозволило встановити їхню взаємопов'язаність та визначальну роль у формуванні сучасної урбаністичної політики.З'ясовано, що поняття «інклюзія» та «соціальна інклюзія» функціонують як фундаментальні категорії, які описують рівність можливостей, забезпечення доступу до ресурсів міста та участь усіх груп населення в суспільному житті.Поняття «соціальний інклюзивний простір» уточнено як системно організоване міське середовище, орієнтоване на подолання бар'єрів фізичного, соціального, культурного, інформаційного та інституційного характеру.Окреслено роль «соціальної участі» як механізму забезпечення демократичного залучення громадян до формування міського середовища, що відповідає принципам сталості та інклюзії.