ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ЗАСТОСУВАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СТРУКТУРІ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ

ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ЗАСТОСУВАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СТРУКТУРІ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ Анотація.Вступ.У статті здійснено комплексний історіографічний огляд досліджень конфіденційного співробітництва як елемента системи забезпечення національної безпеки, з акцентом на його використанні на об'єктах критичної інфраструктури (КІ) наземного транспорту.Проаналізовано еволюцію підходів до взаємодії державних інституцій та громадян у сфері оперативної, правоохоронної та превентивної діяльності.Сформовано уточнений понятійний апарат, що відображає сучасні концепції партнерства держави й суспільства в умовах гібридних загроз і збройної агресії.Визначено ключові міжнародні моделі залучення населення до підвищення транспортної безпеки та їх релевантність для України.Наукова робота підкреслює зростаючу роль конфіденційного співробітництва громадян у виявленні та попередженні загроз на об'єкти критичної інфраструктури наземного (залізничного та автомобільного) транспорту, а також окреслює напрями подальших наукових досліджень.Мета.Метою дослідження є аналіз історіографічного розвитку понять і підходів до конфіденційного співробітництва у сфері безпеки, формування системного понятійного апарату щодо використання конфіденційного співробітництва на об'єктах критичної інфраструктури наземного транспорту, окреслення теоретичних та практичних засад застосування таких механізмів в умовах сучасних загроз Україні.Матеріали і методи.Матеріалами дослідження є наукові публікації українських і зарубіжних фахівців у галузі національної безпеки, кримінології, транспортної безпеки та оперативно-розшукової діяльності; законодавчі та нормативні акти України та міжнародні стандарти; аналітичні звіти Європейського Союзу та НАТО, Міністерства внутрішньої безпеки США та Британської федерації транспортної поліції щодо залучення населення до систем раннього виявлення загроз; викладений у фахових виданнях досвід функціонування транспортних систем у період воєнних та гібридних загроз.