УДОСКОНАЛЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВИБОРАМИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

УДОСКОНАЛЕННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВИБОРАМИ В КРИЗОВИХ УМОВАХАнотація.Збереження української державності та її розвиток неможливі без надійної демократичної системи виборів.Такі вибори є результатом діяльності спеціальних органів публічного управління виборами, які в умовах криз та загроз національній безпеці повинні забезпечити надійність та стійкість національної виборчої системи.Вирішення цього завдання вимагає від держави змін у системі управління виборами на основі трансформації інституту публічного управління виборами.Метою статті є аналіз основних викликів та загроз національній системі публічного управління виборами у кризових умовах та формування концептуальних підходів до удосконалення механізмів, методів та інструментів діяльності органів публічного адміністрування виборів в умовах системних криз, викликаних війною та післявоєнними трансформаціями.У статті використано методи контент аналізу, опису функцій із застосуванням нормативно-правового аналізу діяльності органів публічного управління виборами та концептуалізації висновків на основі проведених досліджень.Зміст трансформації виборчої адміністрації передбачає імплементацію у систему виборчих комісій стандартів належного урядування, професіоналізації публічно-управлінської діяльності органів адміністрування виборів, зміцнення їх незалежності та самодостатності та зв'язків із громадянським суспільством на основі концепту спільного управління.Важливою умовою трансформації органів управління виборами має їх транзит зі статусу органів адміністрування виборчих процедур у статус органів публічного управління виборами з усіма рисами, що притаманні органам публічного управління.Крім того, важливо забезпечити надійний зв'язок між усіма ланками управлінської системи виборів для набуття нею цілісного характеру та здатності реагувати на змінне середовище виборів.Необхідним чинником стійкого функціонування інституту виборів в умовах криз має бути подальша технологізація виборчого процесу, використання електронних систем та платформ для удосконалення виборчої інфраструктури.Реалізація таких завдань дозволить забезпечити стійкість національної виборчої системи до ризиків та загроз, що виникають на тлі кризових явищ у суспільстві.