ПОСТЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: РЕКОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ТА ЛЕГІТИМНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

ПОСТЛІБЕРАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: РЕКОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ТА ЛЕГІТИМНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ Анотація.У статті представлені результати наукового дослідження, присвяченого аналізу трансформацій політичної участі та легітимності політичної влади в контексті цифрової доби крізь призму парадигми постліберальної демократії.Розкриваються принципові положення постліберальної демократії як теоретичного конструкту та особливості постліберальної демократії як прикладної моделі, що пропонують нову політичну організацію, яка формується під впливом різних чинників, у тому числі і значною міроютехнологічних інновацій.На думку провідних представників постліберальної демократії, класичні інструменти та інститути ліберальної демократії сьогодні є неспроможними забезпечувати політичну стабільність, справедливість та баланс суспільно-політичних інтересів, відтак, демократія переживає чергову кризу, яка може стати імпульсом для формування нового більш гнучкого та адаптивного політичного порядку.Доводиться, що провідними ознаками останнього виступають інституційна гібридність, процесуально-алгоритмічна легітимність, поліцентричність політичної влади, мережні форми політичної участі тощо.Обґрунтовується, що у результаті розширення функціоналу алгоритмічних систем політичні рішення дедалі більше визначаються, як «технічні», а за такого підходу вони не потребують звичної легітимації.Відбувається перехід від процедурної до результативної легітимності, тому ще ефективність рішень вважається більш значущою за дотримання демократичного регламенту.