НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ В ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ Анотація.У статті досліджується теоретико-концептуальний статус та функціональна структура гуманітарної безпеки як критично важливої, інтегрованої сфери національної безпеки України.На відміну від військовотехнічних чи економічних вимірів, гуманітарна безпека охоплює захист ідентифікаційної структури нації -мови, культури, історичної пам'яті, освітнього простору та соціальної згуртованості.Обґрунтовано, що ця сфера є головною ареною ціннісно-інформаційних загроз, спрямованих на руйнування суспільної довіри та ціннісного консенсусу, що є передумовою втрати державою своєї суб'єктності.Концептуалізовано гуманітарну безпеку як цілісну систему, що складається з кількох взаємопов'язаних компонентів: мовної, культурної, освітньої та інформаційно-ідеологічної безпеки.Дослідження виходить з позиції, що національна безпека не може бути забезпечена без гарантування самодостатності та цілісності цього гуманітарного простору.У статті застосовано системний аналіз для вивчення взаємозв'язку цих елементів, а також Копенгагенську школу безпеки для сек'юритизації гуманітарних питань, тобто визнання їх критичними для виживання держави.Проаналізовано акторно-рівневий підхід до забезпечення гуманітарної безпеки, який вимагає розрізнення ролей на національному (законодавча та виконавча влада), регіональному (імплементація політик) та мікрорівні (особистість, громадянське суспільство).Встановлено, що стійкість гуманітарної безпеки залежить від ефективності взаємодії цих акторів та їхньої спільної здатності формувати єдине, захищене інформаційно-культурне поле.Доведено, що політичні цінності є внутрішнім нормативним фактором, який визначає якість інститутів у гуманітарній сфері.Цінності функціонально забезпечують підзвітність та прозорість інституцій, підвищуючи їхню нормативну стійкість до внутрішньої дестабілізації та зовнішнього впливу.Ключовим висновком є те, що забезпечення гуманітарної безпеки вимагає комплексної державної стратегії, яка інтегрує невійськові механізми захисту ідентичності та соціальної згуртованості у загальну систему національної безпеки України.