ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В БЕЗПЕКОВОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В БЕЗПЕКОВОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИАнотація.Стаття присвячена дослідженню інформаційно-комунікативних механізмів як конститутивного чинника забезпечення політичної стабільності та національної стійкості української держави в умовах війни, перманентної гібридної агресії та когнітивної конкуренції.Вихідною науковою тезою є констатація онтологічного зсуву інформаційно-комунікативних механізмів з допоміжного інструментарію у системоутворювальну функцію, що відповідає за морально-психологічну стійкість суспільства.Доведено, що ефективність механізмів вимагає подолання термінологічної дихотомії та переходу від пасивної «інформаційної безпеки» до динамічної «інформаційної оборони».Виявлено, що ключовою інституційною прогалиною є фрагментація комунікації та відсутність чіткого геостратегічного вектора комунікаційної політики, що обґрунтувало необхідність введення концепту, що поєднує стратегію та геостратегію.У статті розроблена трирівнева модель інформаційно-комунікативних механізмів, яка забезпечує закритий, динамічний управлінський цикл та інтегрує політичні, операційні та технологічні вимоги.Стратегічний рівень (може реалізуватися через центр стратегічного планування комунікацій) забезпечує політичну легітимність та цілеспрямованість шляхом централізованого управління національним метанаративом та його узгодження з геостратегією.Операційний рівень перетворює стратегію на проактивну оборону, використовуючи механізм превентивного розвінчування фейків.Цей рівень забезпечує міжвідомчу багатосекторальну координацію.Технологічний рівень (може реалізуватися через лабораторію штучного інтелекту) забезпечує адаптивність та раннє виявлення загроз, застосовуючи тематичне моделювання та машинне навчання для протидії наративам, згенерованим штучним інтелектом, та іншим деструктивним впливам у режимі близькому до реального часу.