OSINT-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ОБІЗНАНОСТІ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ

OSINT-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ОБІЗНАНОСТІ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ Анотація.У статті розглянуто концептуальні та прикладні аспекти використання технологій відкритих джерел інформації (OSINT) як інструменту підвищення ситуаційної обізнаності в умовах гібридних загроз.Визначено роль OSINT у сучасній системі інформаційно-аналітичного забезпечення сил безпеки та оборони, зокрема у процесах виявлення, аналізу й прогнозування інформаційних впливів.На основі аналізу міжнародних практик НАТО, ЄС, ООН та вітчизняного досвіду CERT-UA, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ) і Центру протидії дезінформації обґрунтовано доцільність створення національної системи OSINTаналітики, що поєднує державні, академічні та волонтерські ресурси.Розкрито методологічні засади збору, верифікації та інтеграції відкритих даних, визначено критерії їхньої достовірності та релевантності.Показано, що впровадження OSINT-технологій забезпечує оперативне виявлення дезінформаційних кампаній, ідентифікацію джерел походження інформаційних атак і моніторинг цифрової поведінки акторів у соціальних мережах.Особливу увагу приділено геоінформаційній складовій OSINT-аналізу -можливостям використання супутникових даних, метаданих зображень, координат і просторової візуалізації результатів.Запропоновано архітектуру OSINT-системи ситуаційної обізнаності, що складається з п'яти взаємопов'язаних модулів: збору, аналітики, верифікації, візуалізації та реагування.Сформовано алгоритм циклічного функціонування системи «виявлення -перевірка -оцінка -прогноз -рекомендація».Обґрунтовано важливість інтеграції алгоритмів машинного навчання для класифікації інформаційних подій, а також застосування міжнародних стандартів MITRE ATT&CK, STIX, D3FEND для структурування результатів спостереження.12(17) 2025 155Наукова новизна роботи полягає в розробленні узагальненої концепції OSINT як системного інструменту ситуаційного моніторингу гібридних загроз, що поєднує технічні, соціальні, медійні та геопросторові джерела інформації.Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час створення державних аналітичних платформ, підготовки кадрів у сфері кібербезпеки та формування політики цифрової стійкості України.Результати дослідження можуть бути застосовані в оперативній діяльності правоохоронних органів, підрозділів інформаційної безпеки та аналітичних центрів для забезпечення ефективного реагування на інформаційні, кібернетичні та психологічні загрози.