ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ МОДЕЛІ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ МОДЕЛІ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ Анотація.Здійснено комплексний аналіз теоретичних засад дослідження розвідувальної діяльності як ключового елемента системи забезпечення національної безпеки держави.Таке дослідження безпосередньо пов'язане з ключовими науковими завданнями, такими як розробка моделі безпеки держави в умовах глобалізації, та практичними аспектами, зокрема формуванням державної політики щодо протидії зовнішнім загрозам.Розглянуто еволюцію теоретичної думки від класичної моделі "розвідувального циклу" до її сучасної критики, що вказує на нелінійний та багатовимірний характер процесу розвідувальної діяльності.Проаналізовано інституційно-правову архітектуру сектору безпеки і оборони України, з особливим акцентом на реформі, запровадженій Законом "Про розвідку" 2020 року, яка формалізувала поняття "розвідувального співтовариства".На основі порівняльного методу досліджено інституційні моделі розвідувальних систем Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки, що дозволило виявити фундаментальні відмінності у їх доктринальних основах, структурі та механізмах контролю.Розглянуто еволюцію концепцій розвідки в контексті глобальних загроз, етичних аспектів та інтеграції з іншими компонентами безпеки.Особлива увага приділена порівнянню підходів іноземних (англомовних і китайських) та українських науковців.Встановлено, що модель США характеризується децентралізацією з сильною координацією, тоді як китайська модель є високоцентралізованою та підпорядкованою інтересам правлячої партії.Використано табличну форму для візуалізації ключових ідей.Зроблено висновок, що українська модель є гібридною системою в стані динамічної трансформації, що поєднує пострадянські риси з цілеспрямованим рухом у напрямку євроатлантичних стандартів координації та демократичного цивільного контролю.Дослідження підкреслює необхідність адаптації теоретичних засад до сучасних викликів, таких як кібербезпека, штучний 12( 17) 2025 415 movement toward Euro-Atlantic standards of coordination and democratic civilian control.The study underscores the necessity of adapting theoretical foundations to modern challenges-such as cybersecurity, artificial intelligence, and hybrid warfare-taking into account the full-scale armed aggression of Russia against Ukraine during 2022-2025.The results can be applied to enhance the national security system in Ukraine, where constant threats from the aggressor require the strengthening of the state's intelligence capabilities.