ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ ТА КОМПОНЕНТИ ВІТАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ ТА КОМПОНЕНТИ ВІТАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИАнотація.У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз предметної області вітальної безпеки в умовах повномасштабної війни, гібридних загроз та зростання теророгенності соціального середовища.Обґрунтовано, що традиційне зведення проблематики безпеки до окремих видів діяльності з "боротьби" із загрозами (зокрема терористичного характеру) є концептуально обмеженим і не забезпечує збереження життя, здоров'я, гідності та психосоціальної стійкості людини.Показано, що досвід формування системи антитерористичної безпеки, орієнтованої переважно на реагування, фізичну протидію та захист об'єктів, має бути переосмислений через призму людиноцентричної парадигми й інтегрований у ширший контекст вітальної безпеки.Метою статті є розкриття предметної області та структурування ключових компонентів вітальної безпеки як наукової й практичної категорії, що поєднує правові, соцієтальні, інформаційні, медико-психологічні та акмеологічно-компетентнісні виміри захисту людини й суспільства від багатофакторних загроз.Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-функціональний, аксіологічний і порівняльно-правовий підходи, а також елементи когнітивного моделювання (концептуальні карти, фреймова структура предметної області безпеки) та аналіз чинних нормативно-правових актів у сфері національної й громадської безпеки.У роботі запропоновано авторське бачення вітальної безпеки як соціального й правового конструкту, що відображає стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, включно з терористичними, інформаційно-психологічними, соціокатастрофічними й медико-санітарними ризиками.Сформовано трирівневу модель компонентів вітальної безпеки (концептуальний, логічний та "фізичний" рівні), окреслено їхній зміст і взаємозв'язки з антитерористичною 12( 17) 2025 497 та соцієтальною безпекою.Визначено підходи до формування політики вітальної безпеки як інтегрованого напряму державної та муніципальної політики, орієнтованої на зниження теророгенності суспільства, розвиток правової й безпекової культури, посилення суб'єктності людини в прийнятті рішень щодо власного життя й здоров'я.Наукова новизна статті полягає в концептуалізації предметної області вітальної безпеки як самостійного напряму сучасних безпекових студій та в обґрунтуванні системи її компонентів на перетині антитерористичної, соцієтальної, національної та людської безпеки.Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі для розроблення і впровадження політики вітальної безпеки, удосконалення нормативно-правового регулювання, а також створення освітніх програм і міждисциплінарних протоколів захисту вразливих груп населення.