СУПУТНИКОВИЙ ЗВ'ЯЗОК У ВІЙСЬКОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ: СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ І НАДІЙНОСТІ ЗВ'ЯЗКУ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

СУПУТНИКОВИЙ ЗВ'ЯЗОК У ВІЙСЬКОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ: СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ТА АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ І НАДІЙНОСТІ ЗВ'ЯЗКУ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ Анотація.У статті досліджено роль супутникового зв'язку в сучасних військових комунікаційних системах у контексті динамічних бойових дій та гібридних загроз, характерних для російсько-української війни.Показано, що супутникові системи, зокрема платформи типу Starlink, стали ключовим елементом забезпечення оперативного управління військами, передачі розвідувальної інформації, підтримки безпілотних літальних апаратів та взаємодії між командно-штабними пунктами різних рівнів.Водночас встановлено, що надмірна залежність від супутникових технологій супроводжується істотними ризиками, серед яких уразливість до радіоелектронного придушення, загрози кібернетичного втручання, можливість фізичного ураження орбітальних апаратів та залежність від політичних рішень іноземних комерційних операторів.У роботі систематизовано сучасні наукові й доктринальні джерела щодо SATCOM у військовій сфері, включно з аналізом документів НАТО та досвідом оборонних відомств провідних країн.Окрему увагу приділено українському досвіду застосування супутникового зв'язку в умовах широкомасштабної агресії, що підтверджує його значення як резервного та основного каналу передачі критичних даних у разі руйнування або придушення наземної інфраструктури.Поряд із цим проведено огляд альтернативних технологій 12( 17) 2025 52 поза прямою видимістю (BLOS) -тропосферного зв'язку, радіорелейних ліній, мереж MANET, ППРЧ-радіостанцій та тактичних LTE/5G-систем -і обґрунтовано їхню роль у створенні багатоканальної стійкої системи військових комунікацій.На основі аналізу сформульовано висновок про те, що гарантована стійкість зв'язку у сучасній війні може бути досягнута лише шляхом побудови гібридної багатошарової архітектури, у якій супутниковий зв'язок є центральним, але не єдиним компонентом.Така інтегрована модель дає змогу забезпечити резервування каналів, зменшити вплив загроз, підвищити живучість мережі та зберегти керованість військами навіть у середовищі інтенсивного радіоелектронного придушення.Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням оптимальних конфігурацій гібридних систем, підвищенням їх інтероперабельності та адаптацією до умов тривалого збройного конфлікту.