ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЇХ СІМЕЙ: МЕХАНІЗМИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЇХ СІМЕЙ: МЕХАНІЗМИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Анотація.У статті аналізується роль підрозділів ЦВС у наданні соціального супроводу військовослужбовцям та членам їх сімей в Україні.Розглядаються нормативно-правова база, організаційні механізми, основні функції та виклики, а також потенційні шляхи розвитку системи супроводу.На основі аналізу політики та практики пропонуються рекомендації для зміцнення ефективності соціальної підтримки військовослужбовців.Акцентовано увагу на тому, що супровід військовослужбовців та членів їх сімей є одним із комплексних міжвідомчих питань (супутніх завдань), вирішенням яких займаються підрозділи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України та інших складових сил оборони.При цьому підрозділи ЦВС відіграють нову роль -не лише як лінія взаємодії між військовими і цивільними, а як агент соціальної допомоги.Доведено, що введення служб супроводу ЦВС в системі МОУ на підставі аналізованих нормативних актів означає стратегічний зсув, тобто соціальні функції більше не є зовнішніми для військової структури, а є частиною її організаційної системи.Досліджено підхід соціальної роботи у військових контекстах, а саме: супровід військових сімей, кейс-менеджмент, інформування, юридична та 12( 17) 2025 753 психологічна підтримка, а також впровадження теоретичних моделей соціального супроводу, таких як: превенція, адаптація, реабілітація.Сучасним завданням є вивчення і роз'яснення процедур звернення, оскільки військовослужбовці та члени їх сімей для вирішення соціальних питань звертаються до служби супроводу військової частини або до фахівця соціального супроводу, в тому числі через застосунки Армія+; Е-ветеран; Е-здоров'я.Виокремлено виклики та проблемні аспекти в сфері соціального супроводу, зокрема такі як: ресурсне забезпечення, етичні та конфіденційні питання, географічне та інституційне охоплення та оцінка ефективності.На підставі аналізу практики впровадження та досвіду підготовки фахівців із супроводу запропоновані перспективи розвитку і рекомендації щодо розширення програм супроводу, міжсекторальної координації, посилення підготовки фахівців, впровадження етичних стандартів та системи оцінки і моніторингу.Зроблено висновок про те, що діяльність підрозділів ЦВС із соціального супроводу формує новий важливий вимір у системі підтримки військовослужбовців -не лише оперативний, а й соціальний, юридичний та психологічний, а відтак -розвиток служб супроводу стане суттєвим інструментом у підвищенні соціальної стійкості військових і їх сімей, а отже -безпеки й стабільності держави.