СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ Анотація.В статті обгрунтовано, що соціальне підприємництво розглядається як ефективний інструмент розв'язання соціально-економічних проблем та реалізації державної соціальної політики, особливо в умовах цифрової трансформації.Метою статті є охарактеризувати та визначити стратегічні пріоритети у розвитку соціального підприємництва в умовах цифровізації для сталого розвитку регіонів та держави в цілому.Аналіз поточної соціально-економічної ситуації в 2024-2025 рр.та стратегічних документів уряду свідчить, що соціальне підприємництво є інструментом вирішення кризових проблем, драйвером економічного відновлення, інтегрованим у європейський простір імпакт-інновацій, невід'ємною частиною стратегії національного відновлення.Доведено, що регіональний ландшафт соціального підприємництва в Україні характеризується вираженою децентралізацією, що зумовлено історичним рівнем розвитку громадянського суспільства, нерівномірним доступом до ресурсів, впливом безпекових факторів, пов'язаних із повномасштабною агресією.Визначено державні механізми стимулювання соціального підприємництва на рівні регіону.Узагальнено цифрові інструменти в секторі соціального підприємництва в Україні (краудфандингові платформи, державні портали, цифрові проєкти (єДозвіл, єРобота), інструменти кількісного аналізу обробки великих масивів даних, Data Room, Founder Kit, SaaS-метрики, ШІ-інструменти).Виділено ключові бар'єри для соціального підприємництва в Україні (рівень цифрової грамотності серед працівників соціальних підприємств, вартість спеціалізованого програмного забезпечення, складність вимірювання довгострокового соціального впливу через цифрові метрики) та ключові пріоритети сталого розвитку державних механізмів регулювання та підтримки соціального підприємництва в Україні в умовах євроінтеграції (інституційна реформа та законодавче забезпечення, реінтеграція ветеранів та інклюзивність людського капіталу, стале фінансування та перехід до револьверних моделей, відновлення критичної соціальної інфраструктури, цифрова трансформація та безбар'єрність).