ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА КОМУНІКАЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА КОМУНІКАЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЯХ Анотація.У статті досліджується вплив технологій штучного інтелекту на комунікацію органів державної влади України в умовах цифровізації та гібридних інформаційних загроз.Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням рівня використання ШІ громадянами, медіа та інституціями, а також підвищенням довіри до результатів, згенерованих великими мовними моделями.На основі аналізу результатів соціологічних досліджень українсь-ких і міжнародних компаній (RakutenViber, KANTAR), даних щодо рівня ШІ-та медіаграмотності населення, а також моніторингів використання ШІ в українських медіа, окреслено масштаби інтеграції штучного інтелекту в інформаційний простір України.Особливу увагу приділено феномену LLM grooming як новітній формі інформаційного та когнітивного впливу, спрямованого на великі мовні моделі шляхом масового наповнення інформаційного середовища маніпулятивними й дезінформаційними матеріалами.Показано, що в умовах інформаційної війни проти України LLM grooming становить суттєву загрозу, оскільки здатен формувати стійкі упередження та хибні наративи у відповідях систем ШІ, які дедалі частіше виконують роль алгоритмічних посередників між громадянами та знанням.На прикладі функціонування російської мережі «Правда» проілюстровано механізми «отруєння» даних та масштабування дезінформації через системи штучного інтелекту.У статті визначено ключові ризики використання ШІ у публічних комунікаціях, зокрема алгоритмічну упередженість, відтворення західнонейтральних і проросійських наративів, а також небезпеку некритичного сприйняття згенерованого контенту.Обґрунтовано необхідність формування системного підходу органів державної влади України до використання штучного інтелекту, що поєднує інструменти регулювання, верифікації інформації та підвищення рівня ШІграмотності як посадовців, так і громадян.Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади України для формування ефективних і безпечних підходів до застосування ШІ в публічних комунікаціях, а також для посилення протидії дезінформації та фейкам.