ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ ЯК ЧИННИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ ЯК ЧИННИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ Анотація У статті досліджується роль територіальних громад України у процесі європейської інтеграції, а також перспективи їхнього розвитку в контексті наближення державної, регіональної та місцевої політики до стандартів та політик Європейського Союзу.Проаналізовано сучасні концептуальні та нормативні рамки, зокрема Territorial Agenda 2030 та аналітичні ресурси ESPON, що забезпечують методологічне підґрунтя для стратегічного просторового планування, оцінки територіального потенціалу, багаторівневого врядування та координації між органами влади на різних рівнях.Визначено ключові можливості та виклики для місцевого самоврядування, серед яких обмеженість фінансових, людських і технічних ресурсів, адміністративна слабкість, відставання окремих громад та наслідки воєнних дій, включно з руйнуванням інфраструктури та демографічними втратами.Окремо розглянуто інструменти підвищення інституційної спроможності громад, серед яких стратегічне просторове планування, участь громадян у процесах прийняття рішень, розвиток партнерських мереж та використання грантових і програмних можливостей ЄС.Особлива увага приділяється взаємозв'язку між локальними стратегіями розвитку, імплементацією європейських стандартів прозорості та підзвітності, цифровізації управлінських процесів і формуванням національної регіональної політики України.Дослідження підкреслює, що активна позиція територіальних громад у процесі підготовки до переговорів з ЄС, зокрема у рамках Розділу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів», є ключовою для підвищення їхньої стратегічної ролі та забезпечення ефективної інтеграції в європейський простір політик і практик.