ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА: ЕТИКО-ПРАВОВІ МЕЖІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРОРА: ЕТИКО-ПРАВОВІ МЕЖІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Анотація.Стаття присвячена комплексному науково-правовому аналізу теоретичних та прикладних аспектів імплементації технологій штучного інтелекту в професійну діяльність прокурора в Україні.В роботі обґрунтовано, що стрімкий розвиток цифрових технологій та необхідність опрацювання великих масивів даних (Big Data), особливо в контексті розслідування воєнних злочинів, зумовлюють неминучу трансформацію традиційного інструментарію прокурорського нагляду та процесуального керівництва.Досліджено генезис впровадження інтелектуальних систем у сферу кримінальної юстиції, що пройшов еволюцію від автоматизованих реєстрів до предиктивних алгоритмів, які потребують чіткої юридичної регламентації та встановлення етичних запобіжників.Наголошено, що існуюча варіативність підходів до визначення правового статусу штучного інтелекту в кримінальному процесі вимагає дотримання принципу «human-in-the-loop», де людина зберігає виключне право на прийняття юридично значимих рішень.У статті запропоновано розглядати перспективи застосування штучного інтелекту у чотирьох вимірах: як інтелектуального помічника при аналізі доказової бази (зокрема OSINTданих та відеоматеріалів); як інструменту предиктивної аналітики для координації правоохоронної діяльності; як засобу автоматизації рутинних процесуальних дій та підготовки проектів документів; як цифрового запобіжника корупційних ризиків усередині системи.Окреслено основні етико-правові межі, що базуються на Європейській етичній хартії про використання штучного інтелекту в судових системах, зокрема: прозорість алгоритмів, недискримінаційність, безпека даних та підзвітність.Зроблено висновок, що штучний інтелект у прокурорській діяльності є симбіотичною категорією, яка потребує закріплення в національному законодавстві через механізм адаптації до стандартів ЄС.