ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ FPV-ДРОНІВ ТА МУЛЬТИКОПТЕРІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ЗАВДАННЯХ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ FPV-ДРОНІВ ТА МУЛЬТИКОПТЕРІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ЗАВДАННЯХ ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ Анотація.У статті проаналізовано трансформацію повітряної розвідки в умовах сучасних воєнних конфліктів, зумовлену масовим застосуванням безпілотних авіаційних систем (БпАС), насамперед у війні Росії проти України.Обґрунтовано, що ключовим чинником зростання ролі БпАС є потреба в оперативному отриманні, обробленні та використанні розвідувальних даних для підтримки ситуаційної обізнаності та точності вогневого ураження.Метою дослідження є порівняльний аналіз функціональних можливостей FPV-дронів та мультикоптерів спостереження у завданнях повітряної розвідки, виявлення їхніх тактико-технічних відмінностей і визначення оптимальних моделей комбінованого застосування.Методологічну основу становлять теоретичний аналіз відкритих джерел, узагальнення бойового досвіду та елементи системного підходу до розгляду БпАС як компонентів розвідувально-вогневого контуру.Показано, що FPVдрони еволюціонували від вузько ударних платформ до високодинамічного інструмента тактичної розвідки ближнього радіуса, здатного забезпечувати попередню розвідку, супровід рухомих цілей, локальне зондування складної місцевості та реалізацію циклу «виявленняуточненняудар».Мультикоптери спостереження охарактеризовано як базовий засіб тривалого моніторингу, коригування артилерійського вогню, аерофотозйомки та документування результатів бойових дій.На основі порівняння часу польоту, маневровості, стійкості до РЕБ, якості відеосигналу та живучості доведено взаємодоповнювальний характер цих платформ.Сформульовано висновок про доцільність інтеграції FPV-дронів і мультикоптерів у єдиний інформаційно-розвідувальний контур, що забезпечує синергію швидкості реагування, точності спостереження та стійкості розвідувально-вогневих комплексів, а також окреслено перспективні напрями подальшого удосконалення тактики та технічного розвитку БпАС.Отримані результати можуть бути використані під час планування розвідувально-вогневих операцій, підготовки особового складу та формування доктринальних підходів до застосування безпілотних платформ у силах безпеки й оборони.Перспективи