МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ВИБУХО- ТА УДАРОСТІЙКОСТІ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ВІЙСЬКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ВИБУХО-ТА УДАРОСТІЙКОСТІ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ВІЙСЬКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Анотація У статті розглянуто актуальну науково-прикладну проблему підвищення вибухо-та ударостійкості існуючих будівель і споруд військової інфраструктури України в умовах сучасних воєнних загроз.Повномасштабні бойові дії засвідчили, що значна частина об'єктів військового призначення, зведених у попередні десятиліття, не відповідає сучасним вимогам щодо стійкості до дії вибухових хвиль, уламкових та імпульсних навантажень.У роботі проаналізовано конструктивні особливості типових будівель військової інфраструктури (казарм, пунктів управління, складів, укриттів) та визначено основні чинники, що знижують їхню здатність протистояти вибуховим і ударним впливам.Узагальнено сучасні інженерні методи підсилення будівельних конструкцій без повної реконструкції об'єктів, зокрема зовнішнє та внутрішнє армування, улаштування бетонних кожухів, застосування фібробетону, композитних матеріалів на основі FRP-систем, а також використання енергопоглинаючих і демпфувальних прошарків.Проаналізовано механізми роботи кожного з методів у контексті зниження пікових навантажень, запобігання прогресивному руйнуванню та підвищення залишкової несучої здатності конструкцій після дії вибуху.Особливу увагу приділено комбінованим рішенням, які поєднують жорсткі та гнучкі елементи захисту й забезпечують найбільший ефект при обмежених ресурсах.Проведено інженерно-економічну оцінку ефективності різних технологій підсилення, що дозволило встановити доцільність модернізації існуючих споруд у порівнянні з новим будівництвом.Показано, що впровадження сучасних технологій підсилення дає змогу підвищити рівень вибухо-та ударостійкості на 80-150 %, скоротити терміни виконання робіт та зменшити капітальні витрати до 50-70 %.Обґрунтовано перспективність використання вітчизняних матеріалів і модульних систем підсилення, сумісних зі стандартами НАТО.Отримані результати можуть бути використані під час розроблення проєктних рішень, модернізації об'єктів військової інфраструктури та вдосконалення нормативної бази у сфері оборонного будівництва.