ОПТИМАЛЬНІ МОДЕЛІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ EU AI ACT В УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО З УРАХУВАННЯМ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ

У статті досліджено оптимальні моделі імплементації Акту Європейського Союзу про штучний інтелект (EU AI Act) у національне законодавство України з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Обґрунтовано, що гармонізація української системи правового регулювання штучного інтелекту з положеннями EU AI Act є необхідною умовою успішної євроінтеграції, підвищення технологічної безпеки та забезпечення належного рівня захисту прав людини в цифровому середовищі. Проведено аналіз основних принципів EU AI Act, зокрема класифікації систем ШІ за рівнями ризику, механізмів оцінювання відповідності, вимог до прозорості та нагляду, що становлять концептуальну основу для побудови національної моделі регулювання ШІ. У роботі запропоновано та порівняно три ключові моделі імплементації EU AI Act в українське право: 1) поетапну модель адаптації норм EU AI Act із пріоритетним регулюванням ШІ із високим ризиком; 2) модель регуляторних «пісочниць», що забезпечує гнучке тестування технологій у контрольованих умовах; 3) змішану модель, яка поєднує імперативні норми та інструменти soft-law для підвищення гнучкості правового регулювання. Доведено, що змішана модель імплементації EU AI Act в українське право є найбільш ефективною для практики національного правозастосування, оскільки дозволяє поєднати жорсткі вимоги щодо безпеки з інноваційним розвитком системи ШІ. Сформульовано рекомендації для законодавця, органів виконавчої влади та наукової спільноти щодо розроблення комплексного нормативного акту, створення інституційної інфраструктури нагляду, впровадження методик оцінки технологічних ризиків та розвитку міждисциплінарних досліджень. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, зокрема моніторинг ефективності запроваджених регуляцій та порівняльно-правовий аналіз європейського та національного досвіду з метою оптимізації української моделі регулювання штучного інтелекту.