Стратегічні пріоритети забезпечення економічної безпеки будівельної галузі України в умовах післявоєнного відновлення

Будівництво виконує основну відновлювальну та мультиплікативну функцію в національній економіці, однак скорочення підприємницької бази, фрагментоване відновлення виробництва, нестійка фінансова результативність і залежність від зовнішнього фінансування актуалізують проблему забезпечення економічної безпеки галузі на системній основі. Метою дослідження є обґрунтування стратегічних орієнтирів забезпечення економічної безпеки будівельної галузі України на основі аналізу її інституційних, виробничих і фінансових характеристик у довгостроковій динаміці та в умовах післявоєнного відновлення. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, узагальнення, порівняльний аналіз, індексний метод, а також методи структурно-динамічного та системного аналізу. Емпіричну базу сформовано на основі офіційних статистичних даних щодо кількості суб’єктів господарювання будівельної галузі, обсягів виробленої продукції, доходів від виконання будівельних робіт на умовах підряду та рівня операційної рентабельності підприємств за 2013–2024 роки. У результаті дослідження встановлено, що відновлення будівельної галузі має фрагментований характер і супроводжується структурною асиметрією підприємницької бази, концентрацією ринку та нестійкою фінансовою результативністю. Доведено, що помірне відновлення операційної рентабельності у 2023–2024 роках не забезпечує достатньої фінансової самодостатності підприємств та обмежує їхню здатність до самофінансування. Систематизовано фінансові, структурні, інституційні й відновлювальні загрози, які формують багаторівневі ризики економічної безпеки галузі. На цій основі обґрунтовано систему стратегічних пріоритетів, спрямованих на підвищення фінансової стійкості підприємств, відновлення збалансованої структури галузі, диверсифікацію джерел фінансування та вдосконалення інституційних умов реалізації післявоєнних проєктів. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при формуванні державної політики післявоєнного відновлення, галузевих програм розвитку будівництва та системи моніторингу економічної безпеки.