Комплексне оцінювання людського капіталу в управлінні людським розвитком

У сучасних соціально-економічних умовах розвиток людського капіталу набуває ключового значення для забезпечення сталого розвитку України. Високий рівень трудової міграції, диспропорції між системою освіти та потребами ринку праці, а також негативні наслідки воєнних дій зумовлюють необхідність упровадження нових інструментів управління людським розвитком [1]. У наукових дослідженнях дедалі більше уваги приділяється застосуванню проєктного підходу як ефективного механізму реалізації державної політики у сфері розвитку людського капіталу. Фахівці Національного інституту стратегічних досліджень наголошують, що використання проєктного менеджменту дозволяє узгодити стратегічні пріоритети з конкретними заходами, забезпечити контроль за ресурсами та досягненням запланованих результатів [2]. Проєктний підхід ґрунтується на інтеграції цілей, виконавців, термінів та бюджетів у межах єдиного комплексу заходів, що особливо важливо для розвитку таких складових людського капіталу, як освіта, професійна підготовка та зайнятість населення. За даними Світового банку, інвестиції в людський капітал дають найбільший ефект лише за умови поєднання соціальної, освітньої та економічної політики в межах спільних проєктів розвитку [3]. Результати комплексного оцінювання людського капіталу свідчать про зниження рівня зайнятості та погіршення показників людського розвитку в окремих регіонах України у 2022–2023 роках, що вимагає переходу від традиційних програмно-цільових механізмів до гнучких проєктних моделей управління. Порівняльний аналіз традиційного програмно-цільового та проєктного підходів показує, що останній характеризується високою адаптивністю, орієнтацією на досягнення вимірюваних результатів і чітким розподілом відповідальності між виконавцями, що підвищує ефективність використання фінансових і кадрових ресурсів. Важливою перевагою проєктної моделі є можливість використання результатів комплексного оцінювання людського капіталу як вихідної інформації для формування портфеля проєктів розвитку у сфері освіти, зайнятості та професійної підготовки кадрів. Крім того, застосування проєктного підходу створює передумови для залучення міжнародної фінансової допомоги та реалізації спільних програм розвитку з міжнародними організаціями, зокрема Світовим банком, що є особливо актуальним в умовах обмеженості бюджетних ресурсів України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення регіональних програм розвитку людського капіталу, зокрема в діяльності закладів освіти та органів місцевого самоврядування, що дозволяє підвищити адресність управлінських рішень і забезпечити узгодження стратегічних цілей із реальними потребами територіальних громад. Таким чином, упровадження проєктного підходу в управлінні людським розвитком формує передумови для переходу від фрагментарного регулювання до системної моделі розвитку людського капіталу, орієнтованої на досягнення сталих соціально-економічних результатів та підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Список використаної літератури: 1. Людський капітал: сутність, особливості аналізування та оцінювання [Електронний ресурс]. – URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/12_ukr/12.pdf (дата звернення: 11.01.2026). 2. ІДСД НАН України. Інвестиції в людський капітал як чинник післявоєнного відновлення економіки України : аналіт. доп. [Електронний ресурс]. – 2023. – URL: https://idss.org.ua/ (дата звернення: 11.01.2026). 3. Documents & Reports. World Bank [Electronic resource]. – URL: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports (дата звернення: 11.01.2026)