Філософсько-соціологічна проблематика у праці «Ризома» Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі

Мета даної роботи продемонструвати тамдемний зв'язок реалії сьогодення в контексті двох площин – соціальної та філософської. Їх взаємозв’язок є рівноцінним та логічно-доцільним в рамках ієрархічності та складності наукового феномену. Для реалізації поставленої мети використано методологію ретроспективного аналізу основних соціально філософських проблем у роботі «Ризома» авторитетних французьких філософів Жиль Дельоза та Фелікса Гваттарі. Авторська робота представлена як «номадологічний проект», в якому представлено нове бачення світу. Вони наполягають відмовитися від ідей детермінізму та жорстких правил структурності. В розумінні Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі філософія ХХ ст. постає дієвим інструментом, який активно трансформує процес мислення та буття. Мислителі ризому протиставляють антитезі безперервної лінійної структури. Встановлено, що ідеї класичної філософії не є ідеальними. Соціально-філософські трансформації відбуваються в залежності від зовнішніх викликів та внутрішніх потреб. Так, класичну модель дерева як світорозуміння Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі демонструють трансцендентною, ієрархічною структурою, що здатна до прогресу лише через подвійну опозицію, в такому випадку постає завдання у створені множинності шляхом виокремлення єдиного з множини. Така дія можлива лише в ризоматичній системі. Результати ілюструють чітко визначені принципи та основні властивості ризоми у вченні Ж. Дельоза та Ф. Гваттарі. Враховуючи визначені принципи і властивості ризоми можемо резюмувати, що вона компонується виключно з ліній, котрі демонструють локальні зв’язки між точками і позиціями. Структурно ризома схожа на мапу, де є чіткі кордони, але зміст не зміниться від її положення. Отримані результати мають не лише філософсько-соціальне значення, а й актуальні у контексті сучасних дискусій щодо розуміння та подолання глобальних проблем людства і аргументації трансформаційних процесів у суспільстві.