Конституційно-правові засади забезпечення гендерної рівності через гарантування прав людини в Україні

Анотація. У статті досліджено конституційно-правові засади забезпечення гендерної рівності в Україні крізь призму реалізації прав людини та дотримання міжнародних стандартів. Основну увагу приділено аналізу чинного законодавства, його відповідності міжнародним нормам, а також виявленню ключових проблем у сфері забезпечення рівності між жінками та чоловіками. Автори акцентують на важливості гендерної рівності як фундаментального принципу демократичного суспільства, що базується на верховенстві права, недискримінації та повазі до прав людини. У дослідженні розглянуто положення Конституції України, зокрема статтю 24, яка гарантує рівність усіх громадян перед законом та забороняє дискримінацію за ознакою статі. Це положення визначено як базис для формування національної політики у сфері гендерної рівності. Окремо підкреслено роль міжнародних зобов'язань України, таких як участь у Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, які є інтегрованими у національне законодавство. Зазначено, що гармонізація українського законодавства з міжнародними стандартами сприяє створенню умов для ефективного впровадження принципів рівності та недискримінації. Стаття також аналізує практичні аспекти реалізації гендерної політики в Україні, включаючи оцінку ефективності державних програм та механізмів захисту прав жінок і чоловіків. Виявлено низку проблемних питань, серед яких недостатня інституційна спроможність органів влади, відсутність ефективного моніторингу виконання законодавства, а також стереотипи щодо ролі жінок і чоловіків у суспільстві. Автори наголошують на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази шляхом внесення змін до законодавства, що регулює трудові відносини, політичну участь та соціальний захист. На основі проведеного аналізу запропоновано низку рекомендацій для підвищення ефективності забезпечення гендерної рівності в Україні. Зокрема, рекомендується посилити контроль за виконанням міжнародних зобов'язань, вдосконалити механізми захисту від дискримінації, а також активно працювати над зміною суспільних стереотипів через освітні програми та медіа-кампанії. У статті зроблено висновок про те, що забезпечення реальної гендерної рівності є необхідною умовою для побудови правової держави та демократичного суспільства в Україні.