THE IMPACT OF TEACHER AGENCY ON CHANGING THE UNIVERSITY-EDUCATOR INTERACTION TRAJECTORIES: THE ANALYSIS OF TRANSFORMATIONS

Автори досліджують феномен викладацької агентності як чинника трансформації взаємодіїміж університетами та освітянами в умовах глобальних змін у вищій освіті. У дослідженні аналізується перехід від традиційних, лінійних та ієрархічних моделей взаємодії до динамічнихта колаборативних траєкторій. Теоретична основа ґрунтується на синтезі морфогенетичногопідходу Арчер та екологічної моделі агентності, розробленої Біестою та Прістлі. Особлива увагаприділяється тиску неоліберального нового державного управління та швидкою інтеграцієюгенеративного штучного інтелекту. Автори стверджують, що активність викладачів слугуємеханізмом рефлексивного опору проти перформативного тиску та каталізатором академічногопідприємництва. У цифрову епоху агентність перетворюється на чутливу культурну діяльність,де освітяни виходять за межі інституційних обмежень, щоб побудувати персоналізовані навчальніекосистеми. Результати дослідження свідчать, що перехід до моделей спільного управлінняє необхідним для збереження сталості та інноваційності університетів. Автори роблятьвисновок, що створення середовища, яке підтримує агентність, є необхідним для сприянняінституційному морфогенезу та професійній автономії, що забезпечує ставлення до освітян якдо проактивних агентів, а не як до ресурсів.