DESIGN THINKING IN CULTURAL ENTREPRENEURSHIP

Текст розглядає зростаючу економічну значущість культурних і креативних індустрій тапов’язаний із цим перехід від культурного виробництва, що фінансується державою, допідприємницького, ринково орієнтованого створення цінності. Ця трансформація породжуєнапруження між іманентною мистецькою логікою культурних професіоналів, які керуютьсяестетичними та соціальними цілями, і підприємницькою логікою, зосередженою на потребахклієнтів та економічній життєздатності. Культурне підприємництво прагне збалансувати ціорієнтації, створюючи пропозиції, що зберігають художню автентичність і водночас залучаютьаудиторію.Дизайн-мислення подається як перспективний метод узгодження цих логік. Його сильнаорієнтація на користувача забезпечує глибше розуміння потреб аудиторії, сприяє її диверсифікаціїта структурує притаманні культурній сфері творчі, міждисциплінарні й експериментальніпрактики. Водночас у тексті визнаються ризики: надмірна увага до зворотного зв’язку відкористувачів може загрожувати художній автономії, а швидкі цикли ітерацій не завжди здатнівідобразити довгострокові, провокативні наміри мистецтва. Крім того, складні культурніформати важко прототипувати змістовно, оскільки ранні тести можуть не відображати реакціїаудиторії у фінальному контексті.Загалом дизайн-мислення добре узгоджується з колаборативною та мережевою природоюкультурного підприємництва, однак його ефективне застосування потребує свідомогобалансування між художніми та економічними пріоритетами. Текст пропонує адаптувати методшляхом розширення форматів прототипування та поглиблення якісних досліджень користувачів,щоб точніше відобразити культурний досвід.