ІНТЕГРАЦІЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ В УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ФОРМАТ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: РАМКА КОМПЕТЕНЦІЙ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА

Дослідження присвячено аналізу трансформації професійних компетенцій викладачівуніверситетів в умовах стрімкої інтеграції генеративного штучного інтелекту (GenAI) у вищуосвіту. Обґрунтовується теза про перехід академічного середовища від етапу спостереження до усвідомлення необхідності системної інтеграції ШІ, відповідальність за яку покладається як наакадемічні інституції, так і на викладачів. Центральним положенням дослідження є твердження,що для перетворення ШІ на дієвого, ефективного й такого, що заслуговує на довіру,«педагогічного партнера», викладачі університетів мають вийти за межі простої обізнаностіпро ШІ та сформувати ШІ-агентність, що виходить за межі базової обізнаності та вимагаєпереосмислення традиційної цифрової грамотності через модель AI-TPACK як синергію знаньпро ШІ, педагогіки та предметної галузі. У роботі аналізується розрив у ШІ-грамотності міжстудентами й викладачами та окреслюється виклик щодо організації взаємодії «викладач –студент – ШІ». Теоретичною основою є модель AI-TPACK і Рамка компетенцій викладачіву роботі з ШІ ЮНЕСКО, яка пропонує три рівні розвитку навичок – Acquire, Deepen і Create.Наголошується на необхідності людиноцентрованого, етичного й відповідального підходу довпровадження ШІ в університетську освіту