Значення педагогічних ідей Я.А. Коменського в підвищенні якості освітнього простору навчального закладу

Протягом останніх років спостерігається труднощі в освіті, що пов’язані з темпами розвитку сучасних технологій та неосяжністю інформаційного простору, в якому ми існуємо. Подібна ситуація в історії людства, коли не тільки діти, а й дорослі інколи не в змозі встигнути за змінами, що відбуваються у навколишньому світі, повторювалася неодноразово та була досліджена філософами, мислителями, науковцями, педагогами. Одним з таких філософів-педагогів, який займався проблемами існування людини в бурхливому тогочасному світі, був Ян Амос Коменський (1592-1670). Перечитуючи його твори, педагоги Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №11 Херсонської міської ради опрацьовують та втілюють у життя ідеї філософа, що не застаріли й донині. Учителі користуються принципом педагогіки Коменського про «спільну справу», яка повинна об'єднати всіх людей Землі в єдину сукупність. Великий учитель вважав, що «саме із зіпсованим єством тісно пов'язаний огидний порок себелюбства, маючи який, кожен бажає, щоб думали тільки про нього одного, залишаючись байдужим до того, що відбувається з іншими. Це є джерелом різних негараздів в людських справах, оскільки кожен клопоче тільки про свої справи, відсуваючи в бік турботу про загальне благо» [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ян_Амос_Коменський]. Тому, вдосконалюючи освітній простір свого закладу, ми привчаємо учнів допомагати ЗСУ, близьким, людям похилого віку, нужденним, виховуємо в дітях любов до ближнього, розвиваємо емпатію, яка не дає їм залишатись байдужим до чужого горя та негараздів. Розвиток сучасного волонтерства серед учнів закладу і є прикладом втілення ідеї «спільної справи» Я.А.Коменського в життя. Проведення такої роботи підтверджує актуальність слів великого мислителя та діяча і в наш час: «…ми народжуємося не лише для самих себе, але і для Бога і для ближнього, тобто для всього людського роду; виходячи з цього переконання, кожен вже з дитинства нехай звикає наслідувати Богу, ангелам, сонцю й іншим більш шляхетним створінням, а саме робити і намагатися надавати користь своїми послугами можливо більшій кількості людей» [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ян_Амос_Коменський]. Застосовуючи елементи педагогічної системи Я.А. Коменського, колектив нашого закладу спирається на його наступну ідею «вчення про людину». У розмові зі своїми опонентами, які стверджували, що не з кожного шматка дерева виходить Меркурій, Я.А. Коменський говорив, що з кожної людини виходить людина, якщо тільки її не псувати. Він не бачив у «різноманітності розумів» (тобто в індивідуальних особливостях дитячої душі), в здатностях людей жодної перешкоди до навчання усіх всьому та всебічно. Так, з погляду Коменського, людина має використовувати дані Богом якості для досягнення гармонії людського духу з навколишнім світом [1, с. 68]. Беручи за основу принцип природовідповідності педагогічної системи Я.А.Коменського, в якому він наголошує на «різноманітності розумів», бачить індивідуальні особливості дитячої душі, але не бачить жодної перешкоди до навчання усіх всьому, всебічно, колектив школи втілює його на практиці через відкриття спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами (зі зниженим зором) та класів з інклюзивним навчанням. Така практика застосовується у закладі близько 20 років. Враховуючи особливості даної категорії дітей, педагогічний колектив школи створює для них комфортні умови навчання та перебування в закладі, дбає про розвиток учбових навичок, стабілізацію емоційно-вольової та психофізичної сфери, сприяє успішній соціалізації кожної такої дитини. Актуальними на уроках для даної категорії є дидактичні принципи, обґрунтовані Коменським ще у ХVІІ столітті: принцип послідовності, наочності, свідомості, доступності тощо. Саме Коменський висунув ідею компенсації природних недоліків людей за допомогою виховання і навчання: «Природа, коли їй щось заважало розвивати свою силу в одному, може особливо яскраво проявити її в іншому, потрібно лише допомогти їй. Приклади чітко показують – сліпі від народження стають прекрасними музикантами, юристами, ораторами; із глухих від народження виходять чудові художники, письменники. Сліпих, глухих, недорозвинених потрібно прилучати до культури і навіть з особливим старанням, зважаючи на їх більшу потребу в нашій допомозі, бо їхня природа через внутрішні недоліки менше здатна допомогти сама собі» [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ян_Амос_Коменський]. На думку Я.А. Коменського, школа представляє максимальну можливість для повноти розвитку особистості дитини, підлітка, для тренування всіх його здібностей, розвиток яких неможливий без турботи про здоров’я учнів. Тому в нашому закладі збереження здоров’я є першочерговим питанням навчально-виховного процесу: на уроках проводяться фізкультхвилинки, рухливі паузи; у розклад занять введено уроки ритміки, лікувальної фізкультури та соціально-побутового орієнтування (для дітей з ООП), діють гуртки різноманітного напряму. Робота педагогічного колективу над збереженням здоров'я школярів ще раз підтверджує слова Я.А. Коменського щодо доцільності використання в практичній педагогіці тілесних, гігієнічних вправ (біг, стрибання, гра в м'яч, боротьба), прогулянок, ігор. Всі вони, на його думку, розвивають красу людського тіла, сприяють кращому заучуванню і запам'ятовуванню висловів, текстів, радують вчителів, батьків, виявляють таланти, розвивають міміку, мову, вимову, володіння голосом, усувають сором’язливість і в той же час є прекрасною підготовкою до серйозних речей. Минуло близько 400 років від часу виходу у світ творів Я.А.Коменського, але всі вони зберігають своє величезне значення для педагогічної науки. Побудова системи шкільної освіти у відповідності до ідей та принципів чеського мислителя є ідеальним зразком успішного процесу організації навчання, з якого варто черпати та застосовувати ідеї кожній шкільній родині. Тому питання взаємозв’язку педагогічного та творчого доробку Коменського із процесом навчання на сучасному етапі та їх використання у сучасних умовах освітнього простору є донині актуальним.