Громадсько-політична діяльність Степана Кузика у 1920-х – першій половині 1930-х років

Комплексно проаналізовано громадсько-політичну діяльність Степана Кузика у 1920-х – першій половині 1930-х рр. Зауважено, що провідним напрямом його діяльності у першій половині 1920-х рр. стала кооперація, яка в умовах польського владного режиму перетворилася на інструмент економічного самозбереження українського населення. За сучасників, очолюваний С. Кузиком повітовий союз кооператив на Рогатинщині належав до найбільш динамічних у Галичині, демонструючи значні успіхи в закупівлі та збуті сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, худоби та птиці. Значні фінансові обороти комітету наприкінці 1930‑х рр. свідчать, що він став потужним економічним чинником у повіті, водночас залишаючись національно зорієнтованою інституцією. Відзначено, що паралельно з працею у кооперативній та культурно-просвітній сфері, у другій половині 1920-х – 1930-х рр. С. Кузик активно долучався до політичних процесів як член Українського національно‑демократичного об’єднання (УНДО). Політик регулярно проводив віча в Рогатинському повіті, звітував про діяльність Української Парламентської Репрезентації (УПР), розтлумачував заходи націонал-демократів щодо захисту громадянських прав українців, що підвищувало політичну свідомість українського селянства. Констатовано, що у 1928–1935 рр. С. Кузик був послом до польського сейму, де послідовно відстоював інтереси українського населення Галичини. У парламенті він увійшов до комісії з питань промисловості та торгівлі, що відповідало його економічним зацікавленням і досвіду кооперативної діяльності. Парламентська діяльність ундовця розгорталася в руслі загальної стратегії Українського сеймового клубу – він послідовно підтримував програмну декларацію української фракції щодо невизнання міжнародних актів, які легітимізували польську владу над українськими землями. У практичній площині діяльність посла була спрямована на захист громадянських, економічних і культурних прав українців.