Мультимодальні технології в навчанні зарубіжної літератури: історико-літературний та методичний аспекти

Анотація. У статті досліджуються теоретико-методичні засади використання мультимодальних технологій у навчанні зарубіжної літератури. Аналізуються історичні передумови впровадження інноваційних педагогічних практик у літературній освіті. Розглянуто сучасні підходи до поєднання візуальних, аудіальних, інтерактивних і цифрових модусів навчання. Зосереджена увага на методичний потенціал для формування читацької, критичної й міжкультурної компетентності здобувачів освіти. Акцентовано на дослідження ролі мультимодальності як засобу розширення традиційного текстового аналізу. У статті наголошено на активізації предметної діяльності учнів та оптимізації педагогічної взаємодії в процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури. Проаналізовано емпіричним шляхом методичний потенціал мультимодальних технологій у навчанні зарубіжної літератури крізь призму історико-літературного та дидактичного підходів. Зосереджено увагу на трансформації традиційних форм роботи з художнім текстом у контексті використання візуальних, аудіальних та мультимедійних засобів навчання. Висвітлено історичні передумови впровадження інноваційних педагогічних практик у літературній освіті. Визначено місце мультимодальності в системі сучасних освітніх стратегій. Розглянуто можливості інтеграції різних семіотичних кодів у процесі вивчення літературних епох, напрямів і творів зарубіжної літератури. Обґрунтовано значення мультимодальності як засобу поглиблення інтерпретації художнього тексту. Зауважено на активізації читацької діяльності та формування історико-літературної й культурологічної компетентностей учнів. Доведено, що мультимодальність сприяє активізації предметної діяльності учнів, поглибленню інтерпретаційних стратегій. Мультимодальні технології розглядаються як ефективний інструмент модернізації викладання зарубіжної літератури в умовах цифровізації гуманітарної освіти.