Когнітивна безпека освітнього простору: теоретико-методологічні засади концептуалізації

Анотація: Мета. Концептуалізувати поняття когнітивної безпеки освітнього простору та обґрунтувати методологічні засади його наукового дослідження в умовах цифрової трансформації суспільства. Актуальність теми зумовлена ускладненням інформаційного середовища, поширенням алгоритмічних систем і технологій штучного інтелекту, а також посиленням інформаційно-психологічних впливів, що інтенсифікуються під впливом воєнних і кризових процесів. Методи. Використано системний, інтердисциплінарний та структурно-функціональний підходи. Застосовано категоріальний аналіз для розмежування понять інформаційної, цифрової, психологічної та когнітивної безпеки. Метод теоретичного узагальнення використано для формування авторського визначення когнітивної безпеки освітнього простору та побудови методологічної рамки дослідження. Результати. Обґрунтовано, що когнітивна безпека освітнього простору є самостійною науковою категорією, яка характеризує стан і динаміку стійкості когнітивних структур суб'єктів освітньої діяльності до деструктивних інформаційних, алгоритмічних і соціально-психологічних впливів. Визначено її відмінність від суміжних понять та запропоновано багаторівневу модель дослідження (індивідуальний, інституційний, системний рівні). Показано, що цифрова трансформація та використання систем штучного інтелекту є системними чинниками зміни когнітивного середовища освіти, тоді як воєнні процеси виступають впливовою змінною. Висновки. Сформовано методологічні засади дослідження когнітивної безпеки освітнього простору та обґрунтовано доцільність її виокремлення як окремого об'єкта наукового аналізу. Отримані результати створюють теоретичне підґрунтя для подальшої операціоналізації поняття та розроблення індикаторів оцінювання когнітивної стійкості освітнього середовища.