Дидактичні підходи до організації процесу викладання фізичної культури та мотивації студентів спеціальності D3 «Менеджмент» до занять спортом в умовах on-line-навчання

Анотація. У статті досліджено дидактичні підходи до організації процесу викладання фізичної культури та формування стійкої мотивації до занять спортом у студентів спеціальності D3 «Менеджмент» в умовах онлайн-навчання. Актуальність проблеми зумовлена трансформацією освітнього процесу в закладах вищої освіти, зростанням частки дистанційних форматів та зниженням рівня рухової активності студентської молоді. Обґрунтовано доцільність поєднання компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та здоров'язбережувального підходів у цифровому освітньому середовищі. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та визначення ефективних дидактичних підходів до організації онлайн-викладання фізичної культури й формування мотивації студентів спеціальності D3 «Менеджмент» до занять спортом. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-педагогічних джерел; моделювання структури онлайн-заняття; анкетування студентів; педагогічне спостереження; порівняльний аналіз результатів навчальної активності. Результати. Проаналізовано специфіку викладання фізичної культури в онлайн-форматі, визначено педагогічні умови підвищення мотивації студентів-менеджерів до регулярної рухової активності. Акцентовано увагу на використанні інтерактивних платформ, цифрових фітнес-трекерів, відеоконтенту, індивідуальних освітніх траєкторій та елементів гейміфікації як інструментів підтримки навчальної активності. Запропоновано структуру on-line-заняття з фізичної культури, що передбачає поєднання теоретичного блоку (формування культури здоров'я та управління власною фізичною активністю) і практичного компонента з елементами самоконтролю. Визначено педагогічні умови підвищення мотивації студентів-менеджерів до систематичних занять фізичною культурою в дистанційному форматі. Доведено ефективність використання інтерактивних платформ, відеотренувань, цифрових фітнес-трекерів, елементів гейміфікації та індивідуальних освітніх траєкторій. Розроблено структуру онлайн-заняття, що інтегрує теоретичний компонент (формування культури здоров'я, навичок самоменеджменту фізичної активності) та практичний блок із елементами самоконтролю й самооцінювання. За результатами апробації встановлено зростання рівня внутрішньої мотивації та відповідальності студентів за власний фізичний стан. Доведено, що ефективність організації дистанційного навчання з фізичної культури значною мірою залежить від створення позитивного мотиваційного середовища, розвитку самодисципліни та усвідомлення студентами значення фізичної активності для професійної діяльності майбутнього менеджера. Висновки. Ефективність онлайн-викладання фізичної культури забезпечується системним поєднанням сучасних дидактичних підходів, цифрових інструментів та мотиваційних механізмів. Формування усвідомленого ставлення до фізичної активності як складника професійної компетентності майбутнього менеджера сприяє підвищенню якості освітнього процесу та розвитку культури здорового способу життя.