Іманентне оцінювання як інструмент розвитку навчальної саморегуляції та формування суб'єктності студентів в умовах метаосвіти

Анотація. У статті розглянуто іманентне оцінювання як інноваційний педагогічний інструмент підтримки суб'єктності, саморегуляції та мотивації студентів у змішаному освітньому середовищі. Актуальність теми зумовлена зміщенням акцентів сучасної освіти від зовнішнього контролю до особистісного розвитку здобувача, що потребує переосмислення ролі оцінювання в навчальному процесі. На основі аналізу філософських, дидактичних і психологічних засад іманентного оцінювання було розроблено дидактично вивірену модель, яка передбачає інтеграцію оцінювання в структуру курсу «Харчові добавки» через рефлексивні щоденники, чек-листи, інструменти само- та взаємооцінювання в середовищі Moodle LMS, Google Classroom, Microsoft Teams. Емпірична перевірка моделі здійснювалася в межах педагогічного експерименту з участю 144 студентів. Статистичні результати (t-критерій Стьюдента) засвідчили достовірні покращення в експериментальній групі за всіма показниками: саморегуляцією (p < 0.01), академічною мотивацією (p < 0.01) та підсумковим рівнем знань (p < 0.01). Отримані результати підтвердили гіпотезу щодо ефективності іманентного оцінювання як внутрішнього механізму супроводу навчання, що стимулює рефлексію, автономію та відповідальність студентів. Запропоновано практичні рекомендації для викладачів і визначено перспективи подальших досліджень у STEM-галузі та дистанційній освіті.