Ліси як об'єкт сучасного екологічного та кліматичного права: міжнародні стандарти, право Європейського Союзу та національна модель України

Стаття присвячена комплексному аналізу лісів як об’єкта сучасного екологічного та кліматичного права в умовах глобальних екологічних трансформацій. Обґрунтовується теза, що у ХХІ столітті ліси виходять за межі традиційного ресурсного розуміння та набувають значення ключового елемента екосистемної, кліматичної й продовольчої безпеки. Актуальність дослідження зумовлена прискоренням зміни клімату, деградацією природних екосистем і необхідністю формування ефективних правових механізмів охорони та відновлення лісів. У статті проаналізовано міжнародні підходи до правового регулювання лісів, зокрема в межах діяльності Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, а також сучасні тенденції глобальної динаміки лісових площ на основі даних Глобальної оцінки лісових ресурсів. Значну увагу приділено підходам права Європейського Союзу, які характеризуються міжгалузевістю, інтеграцією лісової політики у кліматичне, екологічне та торговельне регулювання, а також посиленням екстериторіального виміру охорони лісів. Досліджено Лісову стратегію Європейського Союзу до 2030 року, механізми обліку викидів і поглинання парникових газів у секторі землекористування, змін землекористування та лісового господарства, а також регламент щодо продукції, вільної від знеліснення та деградації лісів. Доведено, що зазначені інструменти формують нову модель правового регулювання лісів, орієнтовану на поєднання екологічних, економічних і соціальних цілей. Окремо розглянуто правовий статус лісів у законодавстві України та євроінтеграційний контекст розвитку національного лісового й екологічного права. Зроблено висновок про поступову конвергенцію міжнародних, європейських і національних підходів до охорони та сталого управління лісами, що створює правові передумови для гармонізації законодавства України з правом Європейського Союзу та посилення ролі лісів у забезпеченні екологічної і кліматичної безпеки.