Трансформація інструментів публічної адміністрації в умовах воєнного стану: доктринальний аналіз правової природи та способів реалізації

Автором констатовано, що трансформація інструментів публічної адміністрації в умовах воєнного стану має не субстантивний, а режимно-функціональний характер. Інструменти публічного адміністрування не змінюють своєї правової природи, але набувають специфічних рис – підвищеної імперативності, оперативності, концентрації владного впливу та орієнтації на забезпечення публічної безпеки. Саме ці риси зумовлюють особливості способів їх реалізації, які потребують окремого, детального аналізу. Встановлено, що способи реалізації інструментів публічної адміністрації в умовах воєнного стану істотно відрізняються від порядку їх застосування поза межами дії особливих адміністративно-правових режимів. Йдеться не про появу нових форм владної діяльності, а про зміну порядку, інтенсивності та процедурних параметрів реалізації адміністративних актів, актів-дій і адміністративних договорів. На практиці це проявляється, зокрема, у зростанні частки оперативних розпорядчих рішень щодо режиму пересування населення й транспорту, запровадження спеціальних режимів доступу до окремих територій та об’єктів, встановлення комендантських обмежень, організації евакуаційних заходів, а також у швидкому прийнятті рішень щодо залучення ресурсів для потреб оборони та забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Обґрунтовано, що способи реалізації інструментів публічної адміністрації в умовах воєнного стану характеризуються поєднанням підвищеної імперативності, процедурної адаптивності та зростанням ролі безпосередніх управлінських дій, а також особливим режимом договірної взаємодії. Саме через такі практики забезпечується ефективне функціонування трансформованих інструментів публічного адміністрування в межах особливого адміністративно-правового режиму, зберігаючи їх юридичну визначеність і підконтрольність.